ISSN 2225-7543

УДК 332.142.2

 

В.П. Ільчук, д-р екон. наук

О.М. Руденко, д-р держ. упр.

І.В. Лисенко, канд. екон. наук

Чернігівський національний технологічний університет, м. Чернігів, Україна

СТАЛИЙ РОЗВИТОК РЕГІОНІВ ЯК УМОВА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

В.П. Ильчук, д-р экон. наук

О.М. Руденко, д-р госп. упр.

И.В. Лысенко, канд. экон. наук

Черниговский национальный технологический университет, г. Чернигов, Украина

УСТОЙЧИВОЕ РАЗВИТИЕ РЕГИОНОВ КАК УСЛОВИЕ ОБЕСПЕЧЕНИЯ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ УКРАИНЫ

Valerii Ilchuk, Doctor of Economics

Olha Rudenko, Doctor of Pablic Administration

Iryna Lysenko, PhD in Economics

Chernihiv National Technological University, Chernihiv, Ukraine

SUSTAINABLE DEVELOPMENT OF THE REGIONS AS CONDITION OF ECONOMIC SECURITY ASSURANCE OF UKRAINE

Розглянуто роль сталого розвитку регіонів у контексті економічної безпеки України. Запропоновано використання методу таксономії для діагностики та оцінювання сталого розвитку проблемних регіонів. Проаналізовано показники сталого розвитку регіонів та визначено рівень інтегрального показника сталого розвитку, проведено ранжування за цим показником. На основі розрахунків виділено найбільш проблемні регіони України. Наведені розрахунки можуть бути використані для подальших досліджень та розроблення заходів щодо підвищення економічної безпеки як регіонів, так і країни загалом.

Ключові слова: економічна безпека, сталий розвиток регіону, багатомірний аналіз, таксономічний метод, інтегральний показник, рейтинг регіонів, конкурентоспроможність, проблемний регіон.

Рассмотрена роль устойчивого развития регионов в контексте экономической безопасности Украины. Предложено использование метода таксономии для диагностики и оценки устойчивого развития проблемных регионов. Проанализированы показатели устойчивого развития регионов и определен уровень интегрального показателя устойчивого развития, проведено ранжирование по этому показателю. На основе расчетов выделены наиболее проблемные регионы Украины. Приведенные расчеты могут быть использованы для дальнейших исследований и разработки мероприятий по повышению экономической безопасности как регионов, так и страны в целом.

Ключевые слова: экономическая безопасность, устойчивое развитие региона, многомерный анализ, таксономический метод, интегральный показатель, рейтинг регионов, конкурентоспособность, проблемный регион.

The article examines the role of sustainable regional development in the context of the economic security of Ukraine. The use of the method of taxonomy for the diagnosis and evaluation of sustainable development of problematic regions was proposed. The indicators of sustainable regional development were analyzed and the level of the integral indicator of sustainable development was determined as well as ranking based on this indicator was performed. The most problematic regions of Ukraine were identified based on calculations. These calculations can be used for further research and development activities to improve the economic security of regions as well as the country as a whole.

Key words: economic security, sustainable development of the region, multidimensional analysis, taxonomic method, integral index, rating of the regions, competitiveness, problematic region.

Постановка проблеми. Необхідність комплексного розвитку регіонів, посилення їх ролі у підвищенні національної безпеки України і, насамперед, таких важливих її складових, як економічна, соціальна й екологічна безпека, особливо гостро виявляється у сучасних умовах. Без активної участі регіонів Україна не спроможна подолати глибоку кризу і забезпечити динамічний розвиток продуктивних сил на засадах соціально орієнтованої економіки.

Державне регулювання проблемних регіонів об’єднує як загальнодержавні важелі обґрунтованого територіально-диференційованого впливу на соціально-економічний розвиток регіонів, так і діяльність місцевих органів влади щодо застосування інструментів регулювання з метою забезпечення конкурентоспроможності економіки регіону на засадах його соціально-економічного вирівнювання та зростання [9].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням теоретичних і практичних питань економічної безпеки регіонів займалися такі провідні вчені: В.С. Пономаренко, Т.С. Клебанова, Н.Л. Чернова, Т.О. Стеценко, В.Г. Ткаченко, Н.А. Різник та ін. Питання міжрегіональних диспропорцій та соціально-економічного розвитку регіонів вивчали провідні зарубіжні та вітчизняні науковці, зокрема: І. Тюнен, А. Вебер, А. Гетнер, А. Льош, В. Крісталлер, У. Ізард, З. Герасимчук, В. Геєць, С. Дорогунцов, Ф. Заставний, М. Згуровський, Л. Чернюк, М. Фащевський, М. Щурик та ін.

Питання застосування методів багатовимірного аналізу висвітлені в роботах В. Плюти, З. Хельвіга, С. Айвазяна, В. Городного, З. Бажаєва та інших. Проте наявна методика розрахунку таксономічних показників не адаптована до проведення діагностики та аналізу розвитку проблемних регіонів, не окреслено коло діагностичних ознак і не проведено їх розподіл на стимулятори і дестимулятори.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Зважаючи на значний внесок провідних науковців у дослідження соціально-економічного розвитку проблемних регіонів, залишаються актуальними питання щодо діагностики та оцінки сталого розвитку проблемних регіонів сучасними методами дослідження в контексті підвищення економічної безпеки країни. Одним з таких є метод таксономії.

Виклад основного матеріалу. Стан економічної безпеки України загалом перебуває в тісній залежності із забезпеченням стійкого розвитку всіх її регіонів. Економічна безпека регіону – це сукупність поточного стану, умов, факторів, що характеризують стабільність і поступальність економічного розвитку регіону, який інтегрований в економіку країни як відносно самостійна структура. Це сукупність поточного стану, умов і факторів, що характеризують стабільність, стійкість і поступовість розвитку економіки регіону, її певну незалежність та інтеграцію з економікою країни [7, c. 79].

Слід зауважити, що деструктивні тенденції в розвитку регіонів потребують комплексного підходу до їх подолання, активізації трансформаційних процесів, спрямування їх на вирішення економічних, соціальних та екологічних проблем з метою підвищення економічної безпеки як регіонів, так і країни загалом. Важливим і необхідним стає оптимальне поєднання всієї множини об’єктів природи, суспільства та забезпечення такої територіальної організації їх функціонування, за якої регіональні природно-суспільні системи мали б стабільну здатність до стійкого розвитку та відтворення [9].

Сталий розвиток регіону в контексті підвищення економічної безпеки можна досягти за рахунок докорінного технологічного оновлення виробництва через створення та впровадження нової техніки та прогресивних технологій, що забезпечують суттєве зростання продуктивності праці. У свою чергу, зростання продуктивності праці може бути забезпечено за рахунок придбання працівниками більшого досвіду і кваліфікації, підвищенням інтенсивності їхньої праці, впровадженням більш досконалих способів організації виробництва. Безсумнівно, якісна оцінка професійних знань та здібностей людини як продуктивної сили значною мірою залежить від виконання нею певних виробничих функцій, використання сучасної техніки та інноваційних технологій. У роботах О.М. Тищенка [8], визначено методичні підходи до оцінювання та діагностики конкурентоспроможності регіонів.

Для співставлення об’єктів, що характеризуються великою кількістю ознак, часто використовують таксономічні методи. Назва таксономічного методу походить від двох грецьких слів: ταξινόμηση – «класифікація» і νόμος – «закон», «наука». Тобто таксономія – це наука про принципи та способи класифікації й номенклатури складноорганізованих ієрархічних систем. Спочатку цей термін використовувався лише для визначення окремої науки в системі наук, класифікації рослин, тварин тощо. В наш час поняття та методи таксономії використовуються для упорядкування, систематизації різних об’єктів, у тому числі й економічних.

Одним з перших методів дослідження багатомірних об’єктів був таксономічний показник рівня розвитку, запропонований З. Хельвигом [11]. Це показник являє собою синтетичну величину, «рівнодіючу» усіх ознак, які характеризують елементи досліджуваної сукупності та за його допомогою дозволяє лінійно впорядкувати елементи цієї сукупності. При розрахунку інтегральних показників сталого розвитку регіонів за допомогою методу таксономії використано алгоритм, запропонований відомим польським ученим В. Плютою [7, с. 10–24]. Цей метод дозволяє визначити місце регіону відносно штучного показника – еталона, оптимальні значення якого сформовані з даних вибірки, що досліджується. Тобто для кожного регіону розраховується евклідова відстань стандартизованих значень досліджуваних показників від координат точки – еталона. В цьому випадку оптимальні значення еталона – це найменші значення показників сталого розвитку. Оскільки відстань є необмеженою величиною і не досить зручною для порівняння, то за допомогою нескладного математичного перетворення розрахованих показників відстані, отримують значення таксономічного показника, який набуває значення від 0 до 1. Значення таксономічного показника, які близькі до 0, свідчать про незадовільний стан регіону щодо опти­мальних показників. І навпаки, якщо значення таксономічного показника близьке до 1, це свідчить про позитивну ситуацію в регіоні в порівнянні з іншими.

Відповідно до цього алгоритму сталий розвиток позначається набором показників, які характеризують ту чи іншу його компоненту. На основі цих показників формується матриця вихідних даних для багатомірного аналізу (табл. 1). Наступний етап передбачає стандартизацію показників, оскільки вони мають різну розмірність. Для стандартизації використовують формулу:

(1)

де хijзначення j-го показника для і-ї компоненти;

кількість регіонів; – кількість показників; – середнє значення для j-го показника сталого розвитку регіону; – середньоквадратичне відхилення j-го показника сталого розвитку регіону.

Надамо пояснення щодо показників матриці вихідних даних для багатомірного аналізу сталого розвитку регіонів.

Показники економічної складової:

ХІі1 – валовий регіональний продукт на одну особу;

ХІі2 – обсяг реалізованої промислової продукції, (робіт, послуг) на одну особу;

ХІі3 – інвестиції в основний капітал на одну особу;

ХІі4 – прямі закордонні інвестиції в економіку регіону на одну особу;

ХІі5 – загальні обсяги експорту товарів на одну особу.

Показники соціальної складової:

ХІІі1 – зайняте населення у віці 15–70 років;

ХІІі2 – наявний доход у розрахунку на одну особу;

ХІІі3 – забезпеченість населення житлом (у середньому на одного жителя, м2 загальної площі);

ХІІі4 – забезпеченість населення загальноосвітніми навчальними закладами;

ХІІі5 – забезпеченість населення лікарями.

 

Таблиця 1

 

Матриця вихідних даних для багатомірного аналізу сталого розвитку регіонів

Область

Показники сталого розвитку регіону

 

Економічні

Соціальні

Екологічні

1

2

3

4

5

1

2

3

4

5

1

2

3

4

5

АР Крим

ХІ11

ХІ12

ХІ13

ХІ14

ХІ15

ХІІ11

ХІІ12

ХІІ13

ХІІ14

ХІІ15

ХІІІ11

ХІІІ12

ХІІІ13

ХІІІ14

ХІІІ15

Вінницька

ХІ21

ХІ22

ХІ23

ХІ24

ХІ25

ХІІ21

ХІІ22

ХІІ23

ХІІ24

ХІІ25

ХІІІ21

ХІІІ22

ХІІІ23

ХІІІ24

ХІІІ25

Волинська

ХІ31

ХІ32

ХІ33

ХІ34

ХІ35

ХІІ31

ХІІ32

ХІІ33

ХІІ34

ХІІ35

ХІІІ31

ХІІІ32

ХІІІ33

ХІІІ34

ХІІІ35

Дніпропетровська

ХІ41

ХІ42

ХІ43

ХІ44

ХІ45

ХІІ41

ХІІ42

ХІІ43

ХІІ44

ХІІ45

ХІІІ41

ХІІІ42

ХІІІ43

ХІІІ44

ХІІІ45

Донецька

ХІ51

ХІ52

ХІ53

ХІ54

ХІ55

ХІІ51

ХІІ52

ХІІ53

ХІІ54

ХІІ55

ХІІІ51

ХІІІ52

ХІІІ53

ХІІІ54

ХІІІ55

Житомирська

ХІ61

ХІ62

ХІ63

ХІ64

ХІ65

ХІІ61

ХІІ62

ХІІ63

ХІІ64

ХІІ65

ХІІІ61

ХІІІ62

ХІІІ63

ХІІІ64

ХІІІ65

Закарпатська

ХІ71

ХІ72

ХІ73

ХІ74

ХІ75

ХІІ71

ХІІ72

ХІІ73

ХІІ74

ХІІ75

ХІІІ71

ХІІІ72

ХІІІ73

ХІІІ74

ХІІІ75

Запорізька

ХІ81

ХІ82

ХІ83

ХІ84

ХІ85

ХІІ81

ХІІ82

ХІІ83

ХІІ84

ХІІ85

ХІІІ81

ХІІІ82

ХІІІ83

ХІІІ84

ХІІІ85

Івано-Франківська

ХІ91

ХІ92

ХІ93

ХІ94

ХІ95

ХІІ91

ХІІ92

ХІІ93

ХІІ94

ХІІ95

ХІІІ91

ХІІІ92

ХІІІ93

ХІІІ94

ХІІІ95

Київська

ХІ101

ХІ102

ХІ103

ХІ104

ХІ105

ХІІ101

ХІІ102

ХІІ103

ХІІ104

ХІІ105

ХІІІ101

ХІІІ102

ХІІІ103

ХІІІ104

ХІІІ105

Кіровоградська

ХІ111

ХІ112

ХІ113

ХІ114

ХІ115

ХІІ111

ХІІ112

ХІІ113

ХІІ114

ХІІ115

ХІІІ111

ХІІІ112

ХІІІ113

ХІІІ114

ХІІІ115

Луганська

ХІ121

ХІ122

ХІ123

ХІ124

ХІ125

ХІІ121

ХІІ122

ХІІ123

ХІІ124

ХІІ125

ХІІІ121

ХІІІ122

ХІІІ123

ХІІІ124

ХІІІ125

Львівська

ХІ131

ХІ132

ХІ133

ХІ134

ХІ135

ХІІ131

ХІІ132

ХІІ133

ХІІ134

ХІІ135

ХІІІ131

ХІІІ132

ХІІІ133

ХІІІ134

ХІІІ135

Миколаївська

ХІ141

ХІ142

ХІ143

ХІ144

ХІ145

ХІІ141

ХІІ142

ХІІ143

ХІІ144

ХІІ145

ХІІІ141

ХІІІ142

ХІІІ143

ХІІІ144

ХІІІ145

Одеська

ХІ151

ХІ152

ХІ153

ХІ154

ХІ155

ХІІ151

ХІІ152

ХІІ153

ХІІ154

ХІІ155

ХІІІ151

ХІІІ152

ХІІІ153

ХІІІ154

ХІІІ155

Полтавська

ХІ161

ХІ162

ХІ163

ХІ164

ХІ165

ХІІ161

ХІІ162

ХІІ163

ХІІ164

ХІІ165

ХІІІ161

ХІІІ162

ХІІІ163

ХІІІ164

ХІІІ165

Рівненська

ХІ171

ХІ172

ХІ173

ХІ174

ХІ175

ХІІ171

ХІІ172

ХІІ173

ХІІ174

ХІІ175

ХІІІ171

ХІІІ172

ХІІІ173

ХІІІ174

ХІІІ175

Сумська

ХІ181

ХІ182

ХІ183

ХІ184

ХІ185

ХІІ181

ХІІ182

ХІІ183

ХІІ184

ХІІ185

ХІІІ181

ХІІІ182

ХІІІ183

ХІІІ184

ХІІІ185

Тернопільська

ХІ191

ХІ192

ХІ193

ХІ194

ХІ195

ХІІ191

ХІІ192

ХІІ193

ХІІ194

ХІІ195

ХІІІ191

ХІІІ192

ХІІІ193

ХІІІ194

ХІІІ195

Харківська

ХІ201

ХІ202

ХІ203

ХІ204

ХІ205

ХІІ201

ХІІ202

ХІІ203

ХІІ204

ХІІ205

ХІІІ201

ХІІІ202

ХІІІ203

ХІІІ204

ХІІІ205

Херсонська

ХІ211

ХІ212

ХІ213

ХІ214

ХІ215

ХІІ211

ХІІ212

ХІІ213

ХІІ214

ХІІ215

ХІІІ211

ХІІІ212

ХІІІ213

ХІІІ214

ХІІІ215

Хмельницька

ХІ221

ХІ222

ХІ223

ХІ224

ХІ225

ХІІ221

ХІІ222

ХІІ223

ХІІ224

ХІІ225

ХІІІ221

ХІІІ222

ХІІІ223

ХІІІ224

ХІІІ225

Черкаська

ХІ231

ХІ232

ХІ233

ХІ234

ХІ235

ХІІ231

ХІІ232

ХІІ233

ХІІ234

ХІІ235

ХІІІ231

ХІІІ232

ХІІІ233

ХІІІ234

ХІІІ235

Чернівецька

ХІ241

ХІ242

ХІ243

ХІ244

ХІ245

ХІІ241

ХІІ242

ХІІ243

ХІІ244

ХІІ245

ХІІІ241

ХІІІ242

ХІІІ243

ХІІІ244

ХІІІ245

Чернігівська

ХІ251

ХІ252

ХІ253

ХІ254

ХІ255

ХІІ251

ХІІ252

ХІІ253

ХІІ254

ХІІ255

ХІІІ251

ХІІІ252

ХІІІ253

ХІІІ254

ХІІІ255

м. Київ

ХІ261

ХІ262

ХІ263

ХІ264

ХІ265

ХІІ261

ХІІ262

ХІІ263

ХІІ264

ХІІ265

ХІІІ261

ХІІІ262

ХІІІ263

ХІІІ264

ХІІІ265

м. Севастополь

ХІ271

ХІ272

ХІ273

ХІ274

ХІ275

ХІІ271

ХІІ272

ХІІ273

ХІІ274

ХІІ275

ХІІІ271

ХІІІ272

ХІІІ273

ХІІІ274

ХІІІ275

 

Показники екологічної складової:

ХІІІі1 – викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення;

ХІІІі2 – викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від автотранспорту;

ХІІІі3 – утворення відходів у розрахунку на одну особу;

ХІІІі4 – скидання забруднених зворотних вод у поверхневі водні об’єкти у розрахунку на одну особу;

ХІІІі5 – наявність відходів у місцях видалення та на території підприємств у розрахунку на одну особу.

На основі даних Державної служби статистики [1], порівнюються регіони України за рівнем їх економічного, екологічного та соціального розвитку. Далі проводиться конструювання еталона сталого розвитку регіону P0. Еталоном є точка багатомірного простору (вектор), що утворена за таким правилом: серед показників-стимуляторів, які здійснюють позитивний вплив на сталий розвиток регіону, вибираються за максимальними значеннями:

P0 (z01,…, z0k,… z0n), (2)

де z0k = max zik.

Наступний етап передбачає оцінку сталого розвитку регіону у вигляді узагальненого показника, що являє собою синтетичну величину, або дорівнюючу всіх ознак. Це дозволяє лінійно упорядкувати елементи, що беруть участь в аналізі.

Кількісна оцінка визначається таким чином. Спочатку розраховується відстань між точками, які характеризують досліджувані елементи, та еталонною точкою P0:

(3)

Далі визначається середня величина відстані між точками за формулою:

(4)

Потім розраховується середньоквадратичне відхилення S0:

(5)

Величина С0 розраховується за формулою:

. (6)

На останньому етапі відбувається розрахунок інтегрального показника сталого розвитку регіону за формулою:

(7)

Далі визначаємо загальне значення інтегрального показника сталого розвитку dінт.заг.:

, (8)

де – інтегральний показник економічного розвитку регіону;

інтегральний показник соціального розвитку регіону;

інтегральний показник екологічного розвитку регіону;

ваговий коефіцієнт економічного розвитку регіону;

ваговий коефіцієнт соціального розвитку регіону;

ваговий коефіцієнт екологічного розвитку регіону.

При встановленні причинно-наслідкових залежностей між об'єктами предметної області, експертам у багатьох випадках складно виразити їх чисельно. Тобто важко встановити кількісно ступінь впливу тієї або іншої причини (об'єкта) на конкретний наслідок. Це завдання полягає в тому, що експерт встановлює переваги об’єктів при порівнянні всіх можливих пар. Тобто експерт, розглядаючи всі можливі пари об’єктів, у кожній з них встановлює ту причину, що на його думку дуже впливає на наслідок.

Для визначення коефіцієнтів значимості αі використаємо метод попарних порівнянь. Виконаємо попарне порівняння значимості інтегральних показників сталого розвитку регіонів:

; ;

Складемо таблицю-матрицю парних порівнянь. У кожному рядку для відповідного інтегрального показника сталого розвитку регіонів di виставляється 1 – якщо di > dj ; 0,5 – якщо di = dj ; 0 – у інших випадках (табл. 2).

Таблиця 2

Таблиця-матриця парних порівнянь

dj

di

αі

0

0,5

1

0,50

0,5

0

0,5

0,33

0

0,5

0

0,17

Коефіцієнти значимості αi розраховані за формулою:

(9)

Для m = 3 формула (9) набуде вигляду:

(10)

Коефіцієнти αі задовольняють рівності:

(11)

Після проведених розрахунків та визначення загального значення інтегрального показника сталого розвитку dінт.заг., будуємо рейтинг розвитку регіонів у 2006–2013 рр. Для зручності подальших розрахунків зведемо значення інтегрального показника сталого розвитку регіонів dінт.заг. у табл. 3. Результати розрахунків динаміки загального інтегрального показника сталого розвитку регіонів показують суттєву різницю в їх розвитку. Високі значення показника мають: Дніпропетровська, Донецька, Київська, Харківська області та м. Київ.

 

Таблиця 3

Динаміка загального інтегрального показника сталого розвитку регіонів
за період 2006–2013 рр.

Область

Загальне значення інтегрального показника

сталого розвитку регіонів dінт.сер.

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

АР Крим

0,235

0,222

0,192

0,190

0,193

0,210

0,212

0,206

Вінницька

0,218

0,215

0,253

0,251

0,267

0,268

0,279

0,282

Волинська

0,248

0,226

0,189

0,189

0,178

0,189

0,184

0,183

Дніпропетровська

0,395

0,384

0,406

0,394

0,391

0,399

0,399

0,397

Донецька

0,368

0,351

0,338

0,336

0,326

0,347

0,349

0,351

Житомирська

0,174

0,189

0,202

0,203

0,181

0,207

0,216

0,214

Закарпатська

0,204

0,200

0,180

0,187

0,179

0,185

0,191

0,191

Запорізька

0,311

0,301

0,288

0,284

0,294

0,274

0,281

0,281

Івано-Франківська

0,222

0,212

0,223

0,223

0,227

0,227

0,230

0,232

Київська

0,278

0,275

0,311

0,320

0,330

0,336

0,337

0,340

Кіровоградська

0,204

0,189

0,180

0,188

0,182

0,196

0,200

0,199

Луганська

0,284

0,281

0,279

0,255

0,258

0,266

0,267

0,270

Львівська

0,287

0,271

0,250

0,252

0,249

0,257

0,259

0,260

Миколаївська

0,230

0,195

0,199

0,225

0,218

0,204

0,211

0,206

Одеська

0,273

0,253

0,260

0,277

0,258

0,239

0,233

0,230

Полтавська

0,320

0,301

0,304

0,319

0,323

0,324

0,328

0,325

Рівненська

0,217

0,203

0,183

0,191

0,177

0,174

0,180

0,179

Сумська

0,194

0,184

0,194

0,202

0,192

0,199

0,204

0,203

Тернопільська

0,240

0,230

0,226

0,205

0,207

0,203

0,192

0,192

Харківська

0,306

0,303

0,291

0,298

0,290

0,293

0,266

0,267

Херсонська

0,173

0,166

0,181

0,182

0,177

0,170

0,174

0,174

Хмельницька

0,222

0,213

0,230

0,232

0,222

0,223

0,205

0,202

Черкаська

0,224

0,214

0,220

0,224

0,216

0,216

0,220

0,222

Чернівецька

0,261

0,248

0,226

0,242

0,222

0,231

0,224

0,220

Чернігівська

0,195

0,185

0,192

0,199

0,192

0,199

0,206

0,207

м. Київ

0,683

0,654

0,629

0,653

0,636

0,630

0,658

0,658

м. Севастополь

0,201

0,195

0,200

0,215

0,212

0,197

0,197

0,193

Середній рівень мають: Запорізька, Полтавська, Луганська, Львівська, Вінницька, Одеська, Чернівецька, Івано-Франківська, низький рівень: Черкаська, Хмельницька, Тернопільська, Миколаївська, АР Крим, Волинська, Житомирська, Чернігівська та м. Севастополь, наднизький рівень мають: Сумська, Кіровоградська, Закарпатська, Рівненська, Херсонська області. Зобразимо результати розрахунку загального значення інтегрального показника сталого розвитку регіонів dінт.заг. на рис. 1.

Для більш ґрунтовного аналізу сталого розвитку регіонів України на основі даних табл. 3 зобразимо графічно рівні розвитку регіонів України за інтегральним показником сталого розвитку (рис. 2).

 

Рис. 1. Загальне значення інтегрального показника сталого розвитку регіонів за 2006–2013 рр.


 

Рис. 2. Класифікація регіонів за інтегральним показником сталого розвитку у 2006–2013 рр.

Отже, проаналізувавши статистичні дані та побудувавши рейтинги регіонів, можна сказати, що до регіонів, які мають проблеми за економічною складовою, відносяться майже всі регіони, крім Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Київської, Львівської, Одеської та Харківської областей, а також м. Київ та м. Севастополь. До регіонів, які мають проблеми за соціальною складовою, відносяться: Закарпатська, Житомирська, Кіровоградська, Луганська, Сумська, Тернопільська та Чернігівська області. До регіонів, які мають проблеми за екологічною складовою, відносяться регіони, на території яких знаходиться велика кількість промислових об’єктів, зокрема важкої промисловості, це такі регіони, як: Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Київська області, а також м. Київ. Виходячи з проведеного аналізу можемо стверджувати, що до проблемних регіонів України відносяться всі регіони.

Щодо інтегрального показника сталого розвитку, то слід зазначити, що надвисоке значення індексу має м. Київ. Дуже високе значення показника сталого розвитку мають такі області: Дніпропетровська, Донецька, Київська, Харківська. Високе значення показника сталого розвитку мають такі області: Запорізька, Полтавська, Чернівецька, Луганська, Одеська, Вінницька, Львівська та ін. Більшість областей цієї групи зайняли свої високі позиції у загальному рейтингу завдяки превалюванню одного з вимірів, показник якого мав високі значення, так, зокрема: м. Київ, Дніпропетровська, Донецька, Київська та Харківська області завдяки економічній складовій, а Полтавська та Чернівецька завдяки високій екологічній сталості.

Середнє значення інтегрального показника сталого розвитку охоплює м. Севастополь, Волинську, Івано-Франківську, Миколаївську, АР Крим, Житомирську, Закарпатську, Черкаську, Чернігівську, Тернопільську та Хмельницьку області. Житомирська та Херсонська області увійшли до цієї групи через низькі показники в економічній сфері.

Закарпатська, Миколаївська, Волинська та Херсонська області характеризуються низькими значеннями інтегрального показника соціального виміру, м. Севастополь займає останнє місце у рейтингу за цим виміром. Львівська та Івано-Франківська області за підрахунками мають близькі до середніх значення за усіма трьома вимірами. Низькі значення інтегрального показника сталого розвитку мають такі області: Сумська, Житомирська, Чернівецька, Чернігівська, Кіровоградська та Херсонська.

До найпроблемніших регіонів з дуже низьким значенням інтегрального показника сталого розвитку увійшли: Рівненська та Херсонська області – 26-е і 27-е місце у рейтингу.

Щодо Чернігівської області, то за інтегральним показником сталого розвитку вона посідає 22-е місце. Серед сильних складових області – ефективність ринку праці, рівень розвитку фінансового ринку, інституції. Не сприяють підвищенню конкурентоспроможності області низькі результати з інновацій, вищої освіти та профпідготовки, ефективності ринку товарів – за всіми перерахованими складовими регіон знаходиться у кінці національного рейтингу. Чернігівська область серед аутсайдерів з вищої освіти і профпідготовки. В області низькі оцінки підвищення кваліфікації персоналу та доступності дослідницьких та освітніх послуг. Відносно непоганим показником є рівень охоплення середньою освітою.

Чернігівська область характеризується екологічною сталістю вище середньої у рейтингу екологічного виміру. Серед здобутків області можна виділити найнижчі в Україні викиди від автотранспорту, низькі викиди оксидів нітрогену і летких органічних сполук (друге і перше місце відповідно), найнижчу забрудненість міського атмосферного повітря пилом.

Щодо демографічної складової, то тут слід сказати, що Чернігівська область демонструє загострення тенденції скорочення тривалості життя, що вирізняє з-поміж усіх регіонів України. За іншими компонентами безпеки життя за загальноукраїнським рейтингом демонструє серединні позиції.

Висновки та пропозиції. Запропонована методика проведення діагностики та оцінювання сталого розвитку проблемних регіонів методом таксономії показала свою ефективність. Провівши аналіз показників сталого розвитку регіонів та визначивши рівень інтегрального показника сталого розвитку, проведено ранжування за цим показником. Визначено найбільш проблемні регіони України, які знижують рівень економічної безпеки країни. Наведені розрахунки можуть бути використані при розробленні регіональних стратегій та комплексних соціально-економічних програм розвитку регіонів та розроблення заходів щодо підвищення економічної безпеки як регіонів, так і країни загалом.

Список використаних джерел

1. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/.

2. Ільчук В. П. Кластеризація як фактор підвищення конкурентоспроможності економіки регіону / В. П. Ільчук, І. В. Лисенко // Вісник Чернігівського державного технологічного університету : наук. зб. – 2009. – № 38. – С. 37–44.

3. Ільчук В. П. Кластерна стратегія економіки регіону : монографія / В. П. Ільчук, І. О. Хоменко, І. В. Лисенко. – Чернігів : Черніг. держ. технол. ун-т, 2013. – 367 с.

4. Лисенко І. В. Аналіз процесів кластеризації у регіонах України / І. В. Лисенко // Вісник Чернігівського державного технологічного університету : наук. зб. – 2012. – № 4 (62). – С. 209–217.

5. Лисенко І. В. Економічна сутність поняття «проблемний регіон» / І. В. Лисенко // «Ключови въпроси в съвременната наука – 2013»; 17–25 април 2013. Икономики. Регионалната икономика : зб. наук. пр. – Софія : «Бял ГРАД-БГ» ООД, 2013. – Т. 10. – С. 6–9.

6. Плюта В. Сравнительный многомерный анализ в экономических исследованиях: Методы таксономии и факторного анализа / В. Плюта ; пер. с польськ. В. В. Иванова ; науч. ред. В. М. Жуковской. – М. : Статистика, 1980. – 151 с.

7. Регіональна економіка: словник термінів : навч. посіб. / А. А. Мазаракі, Т. М. Мельник, А. В. Бохан, Ю. І. Головня, В. М. Будзяк, С. М. Манжалій ; за заг. ред. А. А. Мазаракі. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2012. – 352 с.

8. Тищенко О. М. Економічна діагностика регіонів як спосіб управління конкурентоспроможністю / О. М. Тищенко, В. М. Узунов, І. В. Розгон // Проблеми економіки. – 2013. – № 1. – С. 151–158.

9. Шевчук Я. В. Депресивні територіальні суспільні системи: критерії визначення та напрямки санації / Я. В. Шевчук // Серія: Проблеми регіонального розвитку. – Львів : Вид-во ІРД НАН України, 2008. – 133 с.

10. Шкарлет С. М. Модернізація продуктивних сил як визначальний чинник сталого розвитку проблемних регіонів / С. М. Шкарлет, В. П. Ільчук, І. В. Лисенко // Економіст. – 2013. – № 6. – С. 4–6.

11. Hellwig, Z. Zastosowanie metody taksonomicznej do typologicznego podziału krajów ze względu na poziom ich rozwoju oraz zasoby i strukturę wykwalifikowanych kadr / Z. Hellwig. – Przegląd Statystyczny, 1968, nr 4.

12. Rohova, E. V., Lysenko I. V. Innovative directions of economic development of regions of Ukraine: Institutional framework of the economy functioning in conditions of transformation: Collection of scientific articles. Vol. 2. – Verlag SWG imex GmbH, Nürnberg, Deutschland, 2014. – 275 p.