ISSN 2225-7543

УДК 334.7

 

Ю.Г. Бочарова, канд. екон. наук

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, м. Кривий Ріг, Україна

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ КОНФЛІКТНО-КОМПРОМІСНИХ ВІДНОСИН ТНК В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Ю.Г. Бочарова, канд. экон. наук

Донецкий национальный университет экономики и торговли имени Михаила Туган-Барановского, г. Кривой Рог, Украина

ОСОБЕННОСТИ РАЗВИТИЯ КОНФЛИКТНО-КОМПРОМИССНЫХ ОТНОШЕНИЙ ТНК В УСЛОВИЯХ ГЛОБАЛИЗАЦИИ

Yuliia Bocharova, PhD in Economics

Donetsk National University of Economics and Trade named after Mykhailo Tugan-Baranovsky, Kryvyу Rih, Ukraine

FEATURES OF THE DEVELOPMENT OF TNCS’ CONFLICT-COMPROMISE RELATIONS UNDER GLOBALIZATION CONDITIONS

Проведено аналіз конфліктно-компромісних відносин ТНК в умовах глобалізації. Встановлено, що у 2000–2013 рр. фіксувалося зменшення кількості угод із злиттів та поглинань, лідерські позиції за кількістю укладених угод, пов’язаних як із придбанням активів, так і з їх продажем, займали компанії розвинених країн; у галузевій структурі зазначених угод ТНК найбільша кількість угод фіксувалася у сфері послуг.

Ключові слова: конкуренція, співробітництво, ТНК, злиття та поглинання, географічна структура, галузева структура, глобалізація.

Проведен анализ конфликтно-компромиссных отношений ТНК в условиях глобализации. Установлено, что в 2000–2013 гг. фиксировалось уменьшение количества сделок по слияниям и поглощениям, лидерские позиции по количеству заключенных сделок, связанных как с приобретением активов, так и с их продажей, занимали компании развитых стран; в отраслевой структуре сделок ТНК наибольшее количество сделок фиксировалась в сфере услуг.

Ключевые слова: конкуренция, сотрудничество, ТНК, слияния и поглощения, географическая структура, отраслевая структура, глобализация.

In the article TNCs conflict-compromise relations under globalization conditions were determined. It was defined that in the 2000-2013 years the quantity reduction of Mergers and Acquisitions was registered, leading positions in the number of transactions related to the acquisition of assets as well as their sale, were taken by companies from developed countries; in the sectoral structure of TNCs transactions largest number of ones were recorded in the service sector.

Key words: competition, cooperation, transnational corporations, mergers and acquisitions, geographic structure, industrial structure, globalization.

Постановка проблеми. Функціонування в умовах ентропії, дуалізму та ескалації конкуренції на міжнародних та національних ринках обумовлює трансформації та модифікації стратегій розвитку суб’єктів міжнародних економічних відносин. Результатом такої трансформації та модифікації є генеза стратегій конкурентного співробітництва – конфліктно-компромісних стратегій розвитку ТНК, однією з яких є стратегія злиттів та поглинань.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню особливостей генези, сутності та видів стратегій злиттів та поглинань присвячені роботи таких зарубіжних та українських учених, як: Д. Бішоп, П. Гохан, М.І. Лисиця, О.Б. Озаріна, А.О. Праневич, О.Б. Чернега та ін. Незважаючи на значний внесок зазначених вище авторів у розвиток теорії конфліктно-компромісних стратегій ТНК, багато аспектів цього питання потребують подальшого дослідження та розвитку. Так, сьогодні потребують подальшого вивчення мотиви та результати злиттів та поглинань компаній, особливості перебігу зазначених процесів в умовах глобалізації.

Мета статті. Беручи до уваги все зазначене вище, мета цього дослідження полягає у визначенні особливостей та динаміки конфліктно-компромісних відносин ТНК в умовах глобалізації.

Виклад основного матеріалу. У 2000–2013 рр. світовому ринку злиттів та поглинань притаманні такі тенденції та особливості:

  1. Фіксується зменшення кількості угод із злиттів та поглинань у світі.

Так, протягом періоду, що аналізується, кількість угод із злиттів та поглинань у світі зменшилася на 1952 одиниці (з 10576 угод у 2000 році до 8624 угод у 2013 році). Зменшення кількості угод із злиттів та поглинань у світі було пов’язане, як свідчать результати проведеного аналізу, зі зменшенням кількості зазначених угод розвинених країн. При цьому слід зазначити, що скорочення кількості угод із злиттів та поглинань розвинених країн, перш за все, обумовлене зменшенням кількості угод, спрямованих на придбання компаній, ніж на їх продаж. Так, протягом періоду, що аналізується, кількість угод, пов’язаних із продажем компаній розвинених країн, зменшилася на 2599 угод (із 8489 угод у 2000 році до 5890 угод у 2013 році), у той час як кількість угод, пов’язаних із придбанням активів, зменшилася на 3036 угод (із 9317 угод у 2000 році до 6281 угоди у 2013 році). Водночас, як свідчать результати дослідження, у 2000–2013 рр. фіксується збільшення кількості угод із злиттів та поглинань країн, що розвиваються, та країн із перехідною економікою. При цьому слід зазначити, що якщо нарощування кількості угод із злиттів та поглинань компаній із країн, що розвиваються, було пов’язано, у першу чергу, із придбанням компаній, то компаній із перехідною економікою – з їх продажем. Так, у 2000–2013 рр. кількість угод ТНК із країн, що розвиваються, пов’язаних із придбанням активів (інших компаній), збільшилася на 672 одиниці (з 956 угод у 2000 році до 1628 угод у 2013 році), у той час як кількість угод, пов’язаних із продажем, збільшилася на 314 одиниць (з 1923 одиниць у 2000 році до 2237 угод у 2013 році); кількість угод ТНК із країн із перехідною економікою, пов’язаних із продажем компаній, збільшилася на 333 угоди (з 164 угод у 2000 до 497 угод у 2013 році), у той час як кількість угод, пов’язаних із придбанням активів, збільшилася усього на 136 одиниць (з 43 угод у 2000 році до 179 угод у 2013 році).

Зазначені вище тенденції та особливості розвитку ринку злиттів та поглинань зна­йшли відображення не лише у динаміці абсолютних показників, що відбивають кількість укладених угод із злиттів та поглинань у світі, але й у динаміці відносних показників.

  1. У географічній структурі світового ринку злиттів та поглинань лідерські позиції за кількістю укладених угод, пов’язаних як із придбанням активів, так і з їх продажем, займають розвинені країни – на частку зазначеної групи країн припадає в середньому 73,5 % угод із злиттів та поглинань (у середньому 76,4 % угод, пов’язаних із придбанням активів, та 70,5 % угод, пов’язаних із продажем активів). Для порівняння, на частку компаній із країн, що розвиваються, припадає в середньому 24,6 % від загальної кількості угод ТНК, пов’язаних із продажем активів, та 16,9 % – пов’язаних із придбанням, на частку країн із перехідною економікою – 4,9 % та 1,7 % відповідно. Разом із тим у 2000–2013 рр. спостерігається нарощування частки угод із злиттів та поглинань ТНК країн, що розвиваються, країн із перехідною економікою та скорочення аналогічного показника розвинених країн. У 2000–2013 рр. частка угод із злиттів та поглинань країн, що розвиваються, у загальній кількості конфліктно-компромісних угод ТНК у світі становила в середньому 20,7 % та збільшилася на 7,7 % за продажем та на 9,9 % за придбанням активів (компаній); частка країн із перехідною економікою становила у середньому 3,3 % та збільшилася на 4,2 % за продажем та на 1,7 % за придбанням, у той час як аналогічний показник розвинених країн становив 73,5 % та зменшився на 12 % та 15,3 % відповідно. Слід також зазначити, що у структурі угод із злиттів та поглинань компаній розвинених країнах домінують угоди, які пов’язані з придбанням активів (у середньому 76,4 % проти 70,5 % – частка угод, пов’язана із продажем), у той час як у структурі угод із злиттів та поглинань компаній із країн із перехідною економікою та країн, що розвиваються, – угоди, що пов’язані з продажем. Так, на частку зазначених угод у компаніях із країн, що розвиваються, припадає у середньому 24,6 % (проти 16,9 % – частка угод, що пов’язані з придбанням), у компаніях із країн із транзитивною економікою – 4,9 % (проти 1,7 %). Таким чином, як свідчить проведений аналіз, ТНК розвинених країн продовжують використовувати наступальну стратегію конкурентної боротьби, реалізовувати політику експансії на зарубіжні ринки, ініціюючи злиття та поглинання менш сильних конкурентів з країн, що розвиваються, та країн із перехідною економікою (табл. 1).

Таблиця 1

Кількість угод із злиттів та поглинань у світі [1]

Країни

Роки

Абсолютне відхилення

2000

2005

2008

2010

2011

2012

2013

Усього у світі

10 576

9524

11 300

10 178

10 397

9794

8624

-1952

продаж

Розвинені країни

8489

7143

7950

6631

6915

6658

5890

-2599

Країни, що розвиваються

1923

2153

2790

2730

2853

2574

2237

314

Країни із перехідною
економікою

164

228

560

817

629

562

497

333

придбання

Розвинені країни

9317

7522

8646

7289

7719

7121

6281

-3036

Країни, що розвиваються

956

1475

1897

2035

1931

1902

1628

672

Країни із перехідною
економікою

43

89

190

236

224

198

179

136

Інші країни

260

438

567

618

523

573

536

276

У географічній структурі угод із злиттів та поглинань ТНК розвинених країн основна частка припадає на конфліктно-компромісні угоди європейських компаній. Так, на частку зазначених компаній припадає 60,4 % від загальної кількості угод ТНК, укладених компаніями розвинених країн та пов’язаних із продажем активів, 57,7 % – із придбанням. Для порівняння, на частку компаній з країн Північної Америки припадає в середньому 28,9 % від угод ТНК, пов’язаних із продажем активів, та 32,4 % – із придбанням активів, на частку ТНК з інших країн – 10,6 % та 9,8 % відповідно. У географічній структурі угод із злиттів та поглинань країн Європи левова частка угод ТНК, пов’язаних як із продажем, так і з придбанням активів, припадає на компанії країн ЄС. Так, на частку компаній зазначеної аналітичної групи припадає в середньому 92,2 % угод компаній країн Європи, пов’язаних із продажем активів, та 89,5 % – пов’язаних із придбанням. При цьому слід зазначити, що у 2000–2013 рр. спостерігалося зменшення частки угод, пов’язаних із продажем активів ТНК компаній Європи (зменшення становило 1,8 %, зменшення аналогічного показника за аналітичною групою «Інші країни Європи» становило 0,3 %) та Північної Америки (-0,1 %), збільшення частки угод – ЄС (+0,3 %) та Інших розвинених країн (+1,9 %); зменшення частки угод, пов’язаних із придбанням активів ТНК компаній з Європи (-7,8 %), у тому числі компаній із країн ЄС (-3 %), збільшення частки угод – компаній інших розвинених країн Європи (+3 %), країн Північної Америки (+4,1 %), інших розвинених країн (+3,6 %).

У географічній структурі угод із злиттів та поглинань ТНК країн, що розвиваються, левова частка зазначених угод припадає на азійські компанії. Так, на частку компаній зазначеної групи країн припадає в середньому 62,7 % угод, пов’язаних із продажем, та 75,1 % угод, пов’язаних із придбанням активів. Для порівняння, на частку компаній країн Африки припадає в середньому 8,3 % угод, пов’язаних із продажем активів, та 7 % угод, пов’язаних із придбанням активів; на частку компаній країн Латинської Америки та Карибського басейну – 28,5 % та 17,7 % відповідно; на частку компаній країн Океанії – 0,5 % та 0,2 % відповідно. Слід зазначити, що серед азійських компаній найбільш активно використовують стратегії злиттів та поглинань компанії Східної та Південно-Східної Азії (у середньому 74,2 % угод азійських компаній із продажу активів та 77 % угод азійських компаній, пов’язаних із придбанням активів). При цьому слід зазначити, що у 2000–2013 рр. практично для всіх ТНК країн, що розвиваються, було характерно зростання кількості угод із злиттів та поглинань. Виключення становлять лише ТНК із країн Латинської Америки та Карибського басейну, ТНК Південної та Центральної Америки.

У структурі угод із злиттів та поглинань компаній країн із перехідною економікою левова частка зазначених угод припадає на компанії із країн СНД, у т. ч. російські та українські компанії. Так, на частку зазначених угод компаній країн СНД припадає в середньому 92,3 % угод, пов’язаних із продажем активів, та 97,6 % угод, пов’язаних із їх придбанням, із яких 18,5 % – угоди українських компаній, пов’язані із продажем активів, 11,7 % – угоди, пов’язані з придбанням активів. Для порівняння, на частку компаній країн Південно-Східної Європи припадає в середньому 7,7 % угод, пов’язаних із продажем активів, та 2,4 % – із придбанням.

3. У галузевій структурі світового ринку злиттів та поглинань ТНК найбільша частка угод фіксується у сфері послуг. Так, на сферу послуг припадає в середньому 62 % угод ТНК, пов’язаних із продажем активів, та 69,5 % – угод, пов’язаних із придбанням. Для порівняння, у видобувній промисловості фіксується в середньому 8,6 % кількості угод, укладених ТНК та пов’язаних із продажем активів, та 5,9 % – пов’язаних із придбанням; у переробній промисловості – 29,4 % та 24,6 % відповідно. У 2000–2013 рр. у всіх галузях економіки, за винятком видобувної промисловості, фіксується зменшення кількості укладених у світі угод із злиттів та поглинань (табл. 2).

Таблиця 2

Кількість угод із злиттів та поглинань за галузями економіки [1]

Галузі

Роки

Абсолютне відхилення

2000

2005

2008

2010

2011

2012

2013

продаж

Усього у світі

10 576

9524

11 300

10 178

10 397

9794

8624

-1952

Видобувна промисловість

414

616

992

1157

1150

959

732

318

Переробна промисловість

3360

2879

3433

2876

2911

2819

2459

-901

Сфера послуг

6802

6029

6875

6145

6336

6016

5433

-1369

придбання

Усього у світі

10 576

9524

11 300

10 178

10 397

9794

8624

-1952

Видобувна промисловість

353

503

658

751

783

638

474

121

Переробна промисловість

3055

2421

2934

2271

2 485

2258

1965

-456

Сфера послуг

7168

6600

7708

7156

7129

6898

6185

 

Переважна більшість угод із злиттів та поглинань, що фіксуються у світовій видобувній промисловості, зосереджені у сфері видобутки нафти та вугілля. Так, у 2000–2013 рр. на частку зазначеної галузі припадає в середньому 87,8 % угод ТНК, пов’язаних із продажем активів, та 91,4 % угод, пов’язаних із придбанням активів. Для порівняння, на частку сільського господарства припадає в середньому 12,2 % угод, пов’язаних із продажем, та 8,6 % угод, пов’язаних із придбанням. У 2000–2013 рр. фіксується зменшення кількості угод ТНК, пов’язаних із продажем активів, у галузі сільського господарства (-2,5 %), угод, пов’язаних із придбанням активів – у галузі видобутку нафти та вугілля (-2,3 %).

У галузевій структурі переробної промисловості найбільша кількість угод із злиттів та поглинань фіксується у галузі, що пов’язана із виробництвом продуктів харчування, напоїв та тютюну (у середньому 56,9 % угод, пов’язаних із продажем активів, та 12,5 % угод, пов’язаних із придбанням), хімічної промисловості (18,2 % та 17,8 % відповідно), металургії (10 % та 9,7 % відповідно), галузі виробництва електричного та електронного обладнання (15,7 % та 21,3 % відповідно), машин та обладнання (9,2 % та 10,9 % відповідно). У 2000–2013 рр. у переробній промисловості спостерігалися певні структурні зміни. Так, у 2000–2013 рр. фіксувалося збільшення частки угод, пов’язаних із продажем активів, у таких галузях, як: виробництво продуктів харчування, напоїв та тютюну, хімічна промисловість, виробництво металу та металевих виробів, виробництво машин та обладнання; збільшення частки угод, пов’язаних із придбанням активів – виробництво продуктів харчування, напоїв та тютюну; виробництво текстилю, одягу та шкіри, хімічна промисловість, виробництво металу та металевих виробів, виробництво машин та обладнання, виробництво іншої продукції.

У структурі послуг найбільша частка угод із злиттів та поглинань припадає на торгівлю (у середньому 12,9 % угод, пов’язаних із продажем активів, та 6,7 % угод, пов’язаних із придбанням), надання інформації та послуг зв’язку (16,4 % та 11,8 % відповідно), фінансові послуги (17,3 % та 52,6 % відповідно) та бізнес-послуги (29,7 % та 15,7 % відповідно). Як і у первинному та вторинному секторах економіки, у третинному секторі міжнародної економіки у 2000–2013 рр. фіксувалося зменшення частки угод, пов’язаних із продажем активів, у галузі: надання інформації та послуг зв'язку; державного управління та оборони; мистецтва, розваг та відпочинку; надання інших послуг; збільшення частки угод, пов’язаних із придбанням активів – торгівлі, надання фінансових послуг, із державного управління та оборони, охорони здоров'я та соціальних послуг, мистецтва, розваг та відпочинку.

Висновки і пропозиції. Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що у 2000–2013 рр. конфліктно-компромісні відносини ТНК характеризувалися такими тенденціями та особливостями:

  • зменшення кількість угод із злиттів та поглинань, що було пов’язано, у першу чергу, зі зменшенням кількості відповідних угод компаній розвинених країн;

  • домінування у структурі укладених угод компаній розвинених країн угод, які пов’язані з придбанням активів, у структурі угод компаній із країн із перехідною економікою та країн, що розвиваються, – угод, що пов’язані з продажем;

  • домінування у географічній структурі укладених угод із злиттів та поглинань ТНК угод, які укладені компаніями із розвинених країн, у першу чергу, країн Європи;

  • домінування у галузевій структурі укладених угод із злиттів та поглинань ТНК угод, які укладені компаніями у сфері послуг, у першу чергу, у сфері торгівлі, надання інформації та послуг зв'язку, фінансових послуг та бізнес послуг.

Список використаних джерел

  1. Доклад о мировых инвестициях, 2014 год [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://unctad.org/en/PublicationsLibrary/wir2014_overview_ru.pdf.

  2. Кохан П. А. Слияния, поглощения и реструктуризация компаний : пер. с англ. / П. А. Кохан. – М. : Альпина Бизнес Букс, 2004. – 741 с.

  3. Праневич А. А. Слияния и поглощения (М&А) в мировой экономике: влияние кризиса и возможности для национальной экономики / А. А. Праневич // Белорусский экономический журнал. – 2014. – № 1. – С. 60–75.

  4. Чернега О. Б. Стратегические альянсы предприятий формы, эволюция, перспективы : монография / О. Б. Чернега, О. В. Озарина. – Донецк : ДонГУЭТ им. М. Туган-Барановского, 2005. – 221 с.

  5. Шинкаренко В. Г. Методологічні аспекти розвитку ринку злиттів і поглинань / В. Г. Шинкаренко // Вісник економіки транспорту і промисловості. – 2011. – № 35. – С. 281–284.